Де шукати Одесу в Європі?

Коли кажуть, що Одеса – європейське місто, насамперед мають на увазі архітектуру. Європейська архітектура хоч і відрізняється від індійської або, скажімо, мусульманської, але все ж таки дуже різноманітна. Тому знайти прямі аналоги «одеськості» у Європі не так легко, як здається.

Відомо, що у першій половині ХІХ століття в Одесі працювало багато італійців. Нашим близнюком в Італії можна вважати портове місто Спеція на північному заході країни. Його бурхливий розвиток розпочався у 1870-х роках у зв'язку з прокладанням залізниці.

Більшість фасадів у центрі Спеції як рідні виглядали б у класичному центрі Одеси, десь на вулиці Гоголя чи Ланжеронівській – ті ж лиштви з фронтонами, елегантні балкончики та рустування фасадів. Тільки вулиці у нас ширші та зеленіші.

Своя "Одеса" є і у Празі. Райони Жижков та Виногради інтенсивно забудовувалися у другій половині ХХ століття, коли в архітектурі панувала еклектика. За декором тутешні будинки дуже схожі на наші. Щоправда, вони вищі (5-6 поверхів) і вже на фасаді (зазвичай не ширші за 15-20 метрів). А ще в Празі не було прийнято влаштовувати балкони.

Кожен четвертий будинок старої Одеси збудовано вже у ХХ столітті, коли в архітектурі панував модерн. У Києві та Празі, Відні та Барселоні в цей час створювалися дивовижні будинки з квітковими барельєфами, мозаїками та химерними балконами.

Одесу ж раптом «поманило» у північному напрямку. В нас переважав суворий, раціональний модерн, що нагадує зразки Пітера і навіть Стокгольма. Це було пов'язано як з великою кількістю яскравої архітектури колишніх епох, так і з банальною економією коштів.

Після 1917 року наше місто повністю влилося у русло радянського будівництва. І навіть сьогодні більшість наших новобудов мають архітектурні аналоги швидше у Ростові та Мінську, ніж у Римі та Празі.